Готовые школьные сочинения

Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку.

Естетичне новаторство поезії 20-х років - часть 2

Революції. Цю лінію продовжив у ліро-

епічній поемі «Червона зима» Володи

мир Сосюра
(1898—1965), активний

учасник революційних подій в Україні.

Побачене й пережите автором лягло в

сюжетну основу твору, визначило його

пафос. Поему проймають не тільки

бадьорі інтонації ліричного оповідача,

а й трагічні нотки. Назва твору

символічна: від смертей, пролитої крові

зима стала червоною. Багряна барва

наскрізна у творі. Як і колись, у добу

козацтва, бійцям, які від’їжджають

на війну, дівчата пришивають червоні

стрічки — символ дівочої вірності й

Володимир Сосюра. батьківщини. Національний коло-

Фото. 1923 рит домінує у творі: наприклад, біля

А


Ешелонів бійці співають народну пісню «Чумак». Помітних художніх відкриттів поет досяг в історичних поемах «Тарас Трясило», «Мазепа», де порушив проблему державотворчих змагань українського народу.

Микола Бажан

£%

Класичною довершеністю, високим інтелектуалізмом відзначаються Філософські поеми Миколи Бажана (1904—1983) «Розмова сердець», «Гофманова ніч», «Гетто в Умані», «Сліпці», «Число», «Смерть Гамлета». Поет зумів почути перегуки історії та сучасності, художньо побачити актуальне у поезіях минулого. Поема «Розмова сердець» характеризується дискусійністю, викриттям імперської ідеології. У цьому світлі Бажан розглядає гоголівський комплекс роздвоєння — «двох душ*, Так звану українську меншо-вартісність, типову для людини поневоленої нації. Відгриміла революція, впала ненависна імперія, але комплекс роздвоєної душі оживає знову: психологічно його важко подолати. Героя поеми переслідує тінь минулого, його рабський страх, його двійник. Врешті, герой перемагає двійника в ім’я майбутнього України. Поему «Сліпці», оприлюднену в журналі «Життя й революція» (1931), згодом друкувати заборонили. У ній з великим знанням історичного матеріалу змальовано побут лірників XVIII століття, майстерно відтворено колорит епохи, дух часу, навіть специфічний словник лірників. Поет показав себе ^майстром карбованого слова*. Певними деталями автор натякає на національну поразку українців після знищення Запорозької Січі Катериною II. На цьому тлі Бажан показує двох лірників — старого й молодого, порушуючи тему митця і мистецтва, його ролі в суспільстві. Старого кобзаря звеличують рани і всеохопна мудрість, але він не відзначається активною позицією. Натомість молодий лірник протестує, хоче «здолати, пробитися, вийти як муж, а не мученик!..* Виникають прозорі алюзії (натяки на певний літературний твір, образ чи історичну подію) до сучасної Бажанові дійсності: «незрячі жебраки*, Що «бачили багато* І грали на ярмарках борцям за волю України, тепер грають сучасним Кочубеям й іншим перевертням.

Імпресіонізм «перших хоробрих».

Яскравим метеором на небосхилі Василь Чумак

17

Укр. літ.. 11 кл.. Рівень станд. акяд.



КлодМоне. Враження. Схід сонця. 1872


Новітньої поезії засяяла постать молодого й самобутнього поета Василя Чумака (1901 —1919), розстріляного денікінцями в Києві. Він увійшов в українську літературу єдиною збіркою «Заспів» (1919). Ця книжка, за словами критика Бориса Яку-бовського, «назавжди залишиться в нашому письменстві першим квітом ранньої весни революції*. Василь Чумак — талановитий поет-імпресіоніст, який формувався під впливом Олександра Олеся, Поетичного короля сердець його покоління. Збірка пройнята космічними образами, героїзацією подвигу окремої людини й народу, адже митець вірив в ідею світової революції й відродження України як держави. Триптих «Червоний заспів» відтворює атмосферу революційного підпілля, в якому перебував і сам поет як член Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР). Автор майстерно використовує алітерацію: «риємо Риємо — риємо / Землю, неначе кроти*, Градацію образів, яскраві метафори: «сіємо — сіємо Сіємо І буйні червоні цвіти*, Тобто революційні ідеї визволення, які сіють борці і які зійдуть бурями, маками й вогнями. Критик Андрій Хвиля Так писав про цей вірш: «Коротко. Одрубко. Все сказано. Тут — непереможна сила, незламна воля. Чумак бурхливий, блискучий, як революція, в своїх поезіях, що оспівували «єднання братніх заліз*. Українську національну революцію Чумак прославив у віршах «Кобзареві», «Заклик», «Гетьсумніви», «Закордони», «Пісні помсти».

Василь Чумак зумів відбити настрої й почуття тогочасного інтелігента, котрий живе в умовах жорстоких духовних і соціальних зрушень, змальовуючи його роздвоєність, хитання й сумніви в доцільності кровопролиття: «Дві душі: одна шукає бурі, І струн шалених на бандурі… І А друга… друга — блакитний спокій І вдалині, де степ широкий, / Танки мрій тремтячих, ніжних-ніжних, І в шатах білосніжних* («Дві душі»). У поетиці імпресіонізму написано вірш «Офіра», що його Василь Еллан-Блакитний Назвав «шедевром української поезії*. Водночас вірш є своєрідним поетичним кредо Чумака. Тут окреслено місце поета під час революції: писати й малювати потрібно не чорнилом, а власною кров’ю, віддаючи свій хист справі революції: «Кожну хвилю краплю крові місту; / скло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом*. Назва твору символічна: у християнстві «офіра» означає «жертва». Боротьба за волю і прекрасне майбутнє вимагає жертовності власного «Я» в ім’я загального. Так учинив митець, герой твору, принісши в офіру своє життя й вірячи в поступ людства. Імпресіоністичними мазками змальовано психічний стан ліричного героя, хворого на сухоти. Його всюди переслідують видіння крапель власної крові та багряної революції, що зливаються воєдино. Сум та безнадія охоплюють хворого: чи не марними є жертви? Проте в останні хвилини життя ліричний герой вірить, що «Казка. Близько. Йде…*.

Нужна шпаргалка? Тогда сохрани - » Естетичне новаторство поезії 20-х років - часть 2 . Литературные сочинения!

Естетичне новаторство поезії 20-х років - часть 2