Готовые школьные сочинения

Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку.

Секрети природи

Здавна в Україні відомо, що на землі є так звані місця, де не можна селитися. Раніше їх знаходили за конкретними прикметами іноки, схимники, лозоходці. Сьогодні такі місця дослідники природи називають геопатогенними зонами, хоча незаперечних наукових доказів їх існування немає. Цивілізація поступово відучила людину відчувати наближення небезпеки. У тварин ці властивості не втрачені. Часто люди, збудувавши новий дім або переїжджаючи в нову квартиру, першого впускають до оселі собаку. І ліжко ставлять на місце, де собака спав, уночі бо це завжди сприяло здоровому сну.

Спостерігаючи за котами, люди з’ясували, що, на відміну від собак, вони надають перевагу саме так званим геопатогенним зонам. Тому так часто знаходять собі місце біля побутових приладів - телевізора, потужних електричних нагрівачів тощо. Кіт відчуває хворий орган людини, лягаючи на нього. Погладжуючи пухнасте створіння, яке лежить на колінах, ми розслабляємося, відчуваємо спокій і задоволення.

У народі вважають, що, притулившись на кілька хвилин до берези, сливи, вишні, дуба, модрини, людина позбувається негативної енергії. Вважають, що ці дерева ростуть краще в негативних енергетичних зонах, так само як і папороть, очерет, кропива. Якщо ж верба, клен, береза або ялина нахилилися в один бік, значить поблизу є «водяна жила». Будинкам, зведеним над такими жилами, загрожує небезпека зараження дерева руйнівним грибком.

Коли в якомусь місці буйно ростуть болиголов, наперсник, осінній пізньоцвіт, то, за народною прикметою, їх слід оминути.

До енергетичних зон чутливі городні рослини, квіти, трави. Інколи квітку, що всихає на підвіконні, досить пересунути трохи вбік, і вона швидко почне оживати.

Часто видно, як на грядках рослини за однакових умов неможливо виростити гарними. Одні - гірше нікуди, зате інші - напрочуд гарні.

По-різному реагують на геопатогенні зони птахи й комахи. Дикі бджоли завжди селяться в них. Якщо в такому місці поставити вулики з домашніми бджолами, то меду вони дадуть утричі більше. Залюбки селяться в таких зонах сови. Проте поряд з геопатогенною зоною ви не побачите жодного мурашника.

Кажуть, що лелеки й ластівки часто селяться на дахах благополучних будинків. За старовинним повір’ям, лелека, який гніздиться на будинку, приносить щастя, добробут, багато дітей і захищає від ударів блискавки.

Однак єдиного наукового пояснення причин різної реакції тварин і рослин на так звані геопатогенні зони немає. Та й саме існування таких місць на землі ще вимагає доказів. Люди теж по-різному ставляться до народних прикмет. А чи зважати на так звані згубні зони, чи ні - особиста справа кожного.

Людству відомо чимало шедеврів паркового, ландшафтного мистецтва. Одним з них є «Софіївка». Рідко який витвір паркової архітектури позмагається з нею кількістю легенд і романтичних історій, що загубилися в тінистих алеях, таємничих гротах, у нагромадженні скель. Вони розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати.

Романтична оповідь про заснування «Софіївки» каже,що Граф Станіслав Потоцький узяв шлюб із вродливою грекинею Софією. Закоханий чоловік квапився виконати всі забаганки молодої дружини. Улітку 1795 року Софія, повертаючись із Гамбурга до Умані, завітала до містечка Неборів, що неподалік від Варшави. Там на неї неабияке враження справив розкішний парк, про що красуня писала в листі до чоловіка: «Після обіду поїхали дивитися «Аркадію». Важко собі уявити щось більш романтичне і прекрасне…» Далі у листі вона розповідала, що закохалася до нестями, що «Аркадія» дуже нагадує їй Крим. Відтак вона запевняла чоловіка, що з його достатками можна було б протягом двох років мати таку саму, а може, й прекраснішу «Аркадію», і просила про таке сільце в Криму… На жаль, Софія не знала про справжній стан фінансових справ чоловіка - на той час перша дружина графа зі своїми управителями довела маєток мало не до зубожіння. Тому тоді придбати садибу в Криму граф не міг.

Та недаремно древня мудрість твердить: усе перемагає кохання! Вона й надихнула закоханого Потоць-кого на своєрідний подвиг - він зібрав кошти, і через рік в Умані, серед вигорілих під сонцем степів та балок почалося будівництво парку в романтичному стилі. У дарунок коханій граф вирішив створити куточок Еллади, щоб нагадував він їй гори й ліси, чисті струмки й прозорі озера покинутої рідної Греції.

Граф доручив будівництво парку людині талановитій і широко ерудованій - Людвігові Метцелю, колишньому польському військовому інженерові. Саме за його проектом утілили в життя таку феєрію гаїв і мальовничих галявин, ставків і водограїв, терас і алей, гротів і альтанок.

Тисячі екзотичних дерев було звезено до Умані звідусюди. Вони чудово вписалися в навколишню місцевість і створили неповторний ансамбль.

Урочисте відкриття парку відбулося в травні 1802 року, у день народження красуні Софії. Так стала дійсністю примхлива мрія дружини вельможного графа.

Майже всі первісні люди вважали Сонце істотою чи вогняною кулею, яку хтось невідомий носить небом. Регулярність поведінки Сонця при цьому здавалася загадковою. Що ж змусило Сонце служити людям? У багатьох легендах майже всіх первісних народів робилися спроби це пояснити.

Ціла низка міфів розповідає про тимчасове зникнення Сонця, а це, напевно думки, породжені побаченими сонячними затемненнями. Інші, можливо, зумовлені настанням темряви через погану погоду чи хмари вулканічного попелу й пилу, бо в багатьох легендах темрява тривала дні й тижні. Сильний вплив цих легенд на первісних людей, мабуть, пов’язаний зі страхом, що Сонце може раптово зникнути з неба.

Чи можемо ми бути впевненими, що завтра Сонце не почне поступово зменшувати свою звичайну яскравість і чи не вибухне воно з такою силою, що вся Земля розлетиться на шматки або випарується? Адже Сонце - це тільки одна з тих сотень мільярдів зірок, які становлять наш величезний Чумацький Шлях. Учені іноді помічають подібні катастрофи серед небесних світил, коли зірка раптово зникає або вибухає. Чи можемо ми гарантувати, що такої катастрофи не станеться?

Щоб відповісти на ці запитання, ми повинні замислитися над роллю Сонця в   нашому житті.

Що відбудеться, якщо Сонце раптом зникне з неба? Землю охопить темрява, ледь осяяна світлом самих зірок. Місяць і планети теж не відбиватимуть світла. Арктичний холод охопить усю Землю. Річки перестануть текти, вітри не віятимуть, і океан поступово промерзне до дна. Людям відкриється істина, що вода, вітер і сила атмосферних припливів безпосередньо залежать від Сонця. Рослинність - інше джерело енергії - загине. Людина не зможе існувати в таких умовах. Людство без Сонця приречене на загибель…

Таким припущенням нам хотілося виразніше розкрити значення Сонця і повну залежність від нього всього живого. Проте численні дослідження науковців переконливо доводять, що проблема зменшення світла, випромінюваного Сонцем, виникатиме, але Сонце світитиме ще сотні мільйонів років у майбутньому.

Нужна шпаргалка? Тогда сохрани - » Секрети природи . Литературные сочинения!

Секрети природи