Готовые школьные сочинения

Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку.

Старицький «Облога Буші» (Скорочено) – Частина IV, VI

- постерегав Шрам. - Гей, ти, Жидолупе, пильнуй!

Знов у повітрі почувся квокіт летючий, і щось важке промайнуло над головами і щезло в долині.

-        От тепера вже, братці, сподівайтесь справді гостинця, - повіншував усіх чуприндир-запорожець.

-        Поки прилетить, і ми плюнемо! - крикнув Шрам, приложивши Ґнота до товстопузихи.

Але не встигло ще заспокоїтися сполошене грюком повітря, як почувся різкий тріскот на валі, і три тури розлетілось у скибки, обсипавши козаків глиною та цурпалками.

-        Важно ляпнули! - підхвалив запорожець, утираючи полою собі вид, і чуприну, і вуса. - їй-богу, добре, от хоч і ляхи, а коли добре, так добре!

-        Що й казати, - згодились другі, - запорошили очі.

Але ось налетів з скиготом другий вибух, посипалась і розметалась геть-геть надокола з окопів земля; одна підбита панянка з дзенькотом похитнулась і заорала носом; дальній, аж у лівім кутку, віз з дзвяком розпався… Почувся стогін…

-        Стає душно, - завважив пан сотник, - тільки ви, хлопці, начхайте

на оці переклики здалеку: нісенітниця, одні жарти.

-        Авжеж, звідтіль у руки не візьме! - згодився запорожець. -

Досадно тільки, хрін їм та редька, дарма стояти - руки сверблять.

-        Потерпи, пожди, - буде робота й рукам…

Коли це вмить як шерепне ядро в найближчу мажу, так відбитою глиною і відшматувало у запорожця аж за пальці лівицю.

-        От тобі й дочекався! - засміявся сивоусий завзятець. - Ще спа

сибі, що ліву, а то б за праву я лаявся здорово, їй-богу! Ач, - роздивлявся він розбатовану в шмаття долоню, - хоч би ж відтяли та по-людськи, а то тільки понівечили… Гей, Лобуре! Ану лишень відітни її чи сокирою, чи шаблюкою, тільки щоб мені рівно!

Без суперечок і без жодних відмов підійшов Лобур, махнув по повітрю разів зо два ятаганом турецьким і вдарив по скаліченій руці, яку запорожець поклав на полудрабок; по самісінький згиб рівно відчахнулась, рука від сурель   і впала на землю, а з відрубка похлинула кров.

-        Оце так справно! - похвалив запорожець. - А тепер порохом та землею   забивай   мерщій   виразку   та   замотуй   тугіше   повивачем,

Сурель - тут: ліктьова кістка. ухміляючись у вуси, наставляв він свого випадкового лікаря, - а мені батьку, дозволь михайлик1 горілки, бо трохи щипа…

-        Випий, голубе, на здоров’я… - стиснув йому правицю пан сотник.

А ворожі ядра налітали частіше, лягали густіше, руйнуючи все на

докола, шматуючи біле тіло козаче…

Нужна шпаргалка? Тогда сохрани - » Старицький «Облога Буші» (Скорочено) – Частина IV, VI . Литературные сочинения!

Старицький «Облога Буші» (Скорочено) – Частина IV, VI