Готовые школьные сочинения

Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку.

Художні обрії прози 20—30-х років - часть 3

Міжпредметні паралелі. Роман утверджувався в умовах, коли запанували теорії про «смерть» роману. В 1923 році англійський поет Томас Стернз Еліот Писав у зв’язку з появою роману «Улісс» Джеймса Джойса: «Роман помер зГюста-вом Флобером І Генрі Джеймсом». Через двароки іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гасет Поклав вину за «смерть» роману на Федора Достоєвського І Марселя Пруста, Які, мовляв, вичерпали всі його потенційні можливості й стимули для подальшого розвитку. В Україні аналогічні погляди щодо роману захищав критик Фелікс Якубовський, Твердячи, що роман віджив свій вік. Проте Олександр Білецький в Огляді української прози за 1925 рік бачив перспективи роману і закликав митців створити новий роман, пророкуючи йому

Ї Провідну роль в українській літературі.

У кінці 20-х — першій половині 30-х років романна форма

Активно розвивається, набуває цікавих жанрових різновидів.

Романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники»

Юрія Яновського, «Мати» Андрія Головка, «Місто», «Невелич-




Ка драма» Валер’яна Під могильного, «Недуга» Євгена Плуж-ника, «Вальдшнепи» Миколи Хвильового, «Марія», «Волинь» Уласа Самчука — це важливі віхи українського епосу, свідоцтво його зрілості. Роман повніше і глибше за інші жанри дав панораму політичних, суспільних і духовних відносин першої половини XX століття, висвітлив процес формування людини в її моральних пошуках і зв’язках з іншими людьми, охопив історичний, філософський і етичний матеріал. Роман стає напрочуд гнучким: він зберіг і традиційні засоби розкриття конфлікту (боротьба героїв, діалог, авторський коментар, ясна розв’язка тощо) і набув непрямих засобів (підтекст, позафабульні компоненти, деталі, що набувають символічного лейтмотиву, використання прийомів кіно). Застосовуючи класичну композицію щодо часу і послідовності розгортання подій, романісти водночас послуговуються і модерною, із переставленням часових площин і видіннями, поверненням минулого, як це робиться в кіно. Виникають Новелістичний роман («Чотири шаблі» й «Вершники» Юрія Яновського), роман-розв’язання («Майстер корабля» Юрія Яновського, «Вальдшнепи» Миколи Хвильового),роман-панорама («Мати» Андрія Головка), роман-памфлет («Сорок вісім годин» Юрія Смолича). Продовжують розвиватися Соціально-побутовий І Психологічний Романи («Місто», «Невеличка драма» Валер’яна Під могильного, «Визволення» Олександра Копиленка, «Чад» Якова Качури), біографічний («Аліна і Костомаров», «Романи Куліша» Віктора Петрова-Домонтовича), історичний («Мазепа» Богдана Деякого, «В степах» Сави Божка), сатиричний («Інтелігент» Миколи Скрипника, «По той бік серця» Юрія Смолича, «Голландія» Дмитра Бузька, «Недуга» Євгена Плужника), науковофантастичний І Пригодницький («Сонячна машина» ВолодимираВинниченка, «Прекраснікатастрофи» Юрія Смолича, «Чорний Ангел» Олекси Слісаренка, «Двері в день» Гео Шкурупія). Культивують інтелектуальну прозу й утверджують Урбаністичний роман Валер’ян Під могильний («Місто»), Віктор Домонтович («Без ґрунту», «Доктор Серафікус»), насичуючи свої твори глибоким психологізмом, філософськими роздумами, парадоксальними судженнями, полемічністю. Роман-епопею Утвердили в українській прозі Богдан Лепкий(«Мазепа») та УласСамчук («Волинь»).

Зі становленням тоталітарного режиму в 30-х роках роман зазнає кризи, втрачається його критично-пізнавальне значення, художня правда поступається «лакуванню» дійсності, описовості. Влада вимагає від романіста «оспівувати» соціалістичну індустріалізацію і колективізацію, культурну революцію з її пафосом «нової пролетарської моралі* І «нової

Людини*. Внаслідок такого соціального замовлення виник Виробничий роман, В якому людинознавчий аспект поступається описові виробничих процесів, адміністративних конфліктів. Пропагуються «шпигуноманія», обов’язкове викриття «буржуазних спеців», «класових ворогів». Такою ж одновимірною стала і проза про село і колективізацію.

Проте не ці негативні ознаки визначають обличчя українського роману доби. У його зміст могутньо входить вся багатоаспектність тогочасного життя. Роман стає дзеркалом епохи.

<» Підсумуйте Прочитане. 1. Схарактеризуйте жанрове й стильо-Щї> Ве оновлення прози 20-х років XX століття. Перелічіть стильові течії, поясніть причини їх появи і відзначте досягнення. 2. Назвіть твори новелістів 20-х років, визначте їх тематику, проаналізуйте одну з новел. 3. Чим відзначаються неоромантичні новели Юрія Яновського? 4. Які питання часу порушував Андрій Головко в повістях? У річищі якої стильової течії написані його новели та повісті? Аргументуйте свою відповідь конкретними прикладами. 5. Які жанрові різновиди роману розвивалися в цей період? 6. З’ясуйте проблематику і тематику роману І «Бур’ян» Андрія Головка. Чим Він був актуальним для своєї доби?

Ф

Поміркуйте. 1. У чому полягає гуманістичний пафос прози другого десятиліття XX століття? Які проблеми вона порушує? Висвітліть це на конкретних прикладах. 2. У чому виявляється модерністська поетика новел 20-х років? Наведіть конкретні приклади. 3. Що у новелах Андрія Головка приваблювало його сучасників? Чим ці твори цікаві нині? 4. З’ясуйте жанрове багатство української новели доби. Покажіть це на прикладі творів Юрія Яновського. Які ідеї цих творів співзвучні нашій добі? 5. Чому український роман став «дзеркалом життя»? У чо-I му полягає новаторство його творців?

Нужна шпаргалка? Тогда сохрани - » Художні обрії прози 20—30-х років - часть 3 . Литературные сочинения!

Художні обрії прози 20—30-х років - часть 3