Готовые школьные сочинения

Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку.

Зображення козацької верхівки і простих укр. у романі Пантелеймона Куліша «Чорна Рада»

У творчій спадщині Пантелеймона Куліша справедливо виділено його роман «Чорна Рада», як найбільш самобутній, оригінальний твір і як перший укр. національний роман. Це - історико – соціальний за жанром твір, над яким письменник працював ще у 1 половині 40-х років, саме тоді, коли формувався молодий укр. рух, зростала національна самосвідомість укр. народу, а укр. інтелегенція шукала джерела самобутності в історичному минулому. Автора «Чорної Ради» хвилює не стільки героічна, скільки смутна подія в історії України після смерті Б.Хмельницького. Письменник береться за складне завдання: показати укр. суспільство на тому етапі, коли настав спад у героїчному народному русі, коли розпалювались чвари за гетьманську булаву, а козацька старшина, у більшості своїй збагатившись за часів війни, збайдужіла до потреб своєї країни. Уже в 1 десятиліття після війни 1648-54р., на Ніженській раді 1663р., суперечності між козацькими верхами і низами досягли своєї межі. Письменник у романі не обмежився змалюванням конфлікту лише між двома героями – антогоністами, Сашком і Брюховецьким, а показав ті соц. сили, що стояли за цими постатями.

У романі діють гетьмани, старшини, городове козацтво, міщани, селяни. Характер самого історичного матеріала змусив автора відобразити у творі соц. боротьбу, досить виразно передати соц. неоднорідність України того часу. В основі розвитку сюжету – досить традиційний для романів цього жанру мотив дороги (згадаємо хоча б популярні романи Вальтера Скота). Цей же прийом допомагає авторові виявити характери героїв. У цю дорогу вирушає священникіз сином Петром, прямуючи з Правобережної Укр. до гетьмана Сашка. Під час подорожі їм зустрічаються різні за соц. походженням і політичними поглядами люди, а молодого Шраменка чекають ще й щасливі пригоди. Кожен образ «Чорної Ради»: кошового Брюховецького, гетьмана Сашка, осавула Гвинтовки - несе з волі автора відповідне ідейне навантаження. У творі одразу відчутні авторські симпатії та антипатії. Письменник виступає у своєму романі як виразник інтересів старшини городового козацтва.

У тлумаченні Куліша Сашка уособлення правди і справедливості, хоча йому властиві самовпевненість, нетерпімість до тих, хто стоїть на нижньому соціальному щаблі: «Побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців я здавлю, як макуху, гетьмана поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!». Сашко, на думку автора, все ж є в романі вболівальником за долю України, що прагне зберегти кращі народні традиції. Він по – лицарськи поводить себе і в ув’язненні, відмовляється врятувати своє життя ціною смерті Кирила Тура. Як бачимо, цей образ є досить суперечливий оскільки змальований письменником у романтичному дусі.

Шрам – найвірніший однодумець Сашка, справжній патріот Укр., одночасно піп і полковник, для якого мірилом власних і чужих вчинків є інтереси рідної держави. Як і Сашко, за своєю психологією – це типовий представник своєї верстви: «Де у світі видано, що увесь люд жив при однаковому праві?». У цьому образі письменник уособив найпривабливіші, з його погляду, риси типового представника хуторянського панства, надійної опори укр. державності. Поряд з Сашком і Шрамом Куліш подає образ «тяжко грошовитого» пана – хуторянина Череваня, простого, щирого, «веселого і негнівливого». Він не відзначається патріотичним запалом, йому б краще сидіти дома, аніж «битись на старість на далеких дорогах», потрапляючи у скрутні ситуації. На чорний раді він щиро підтримував Сашка, доки не відчув для себе небезпеку.

Дотримуючись істор. правди, Куліш деференційовано зобразив козацьку старшину не обмежився викриттям Брюховецького, як конкурента у боротьбі за гетьманську булаву. Пристосуванцем і зрадником постав у творі образ осавула Гвинтовки. Змолоду він був жвавий козак, завзято бився з ляхами. Тепер це представник нового панства, що збагатилося за часів війни. Це укр. Магнат, якого козаки іронічно величають «князем», «то були Вишневецькі та Острозькім, а тепер пішли князі Гвинтовки». Панське свавіля виявляється у його ставленні до слуг, яких він називає «чортами», міщан наказує бити і гнати з двору батогами. На думку Шрама, звички цієї людини годились би і Яремі Вишневецькому. У рішучий момент він зрадив Сашка, чим прирік його на поразку.

Прямим антагоністом Сашка є в романі Брюховецткий. Старі січовики вірять,що за його влади вони заведуть в Україні такий порядок, коли не буде «ні пана, ні мужика, ні багатого, ні бідного». Брюховецький всіляко підтримує ці сподівання, удає з себе козацького однодумця, чим вербує прибічників. Автор не приховує своєї антипатії, характеризуючи його, як хитрого і підступного, як людину, здатну на будь – який злочин заради влади. На раді, заручившись підтримкою бідьшості, він виглядав по – гетьманськи, закликаючи бити Сашка, а після неї легко зрікається своїх обіцянок: «Ну тепер, братчики, нам своя воля. Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан…». Не дарма письменник називає Брюховецького «клятим», «гадюкою», «старим псом», у художньому творі висловлюючи реальне ставлення укр. народу до таких «героїв».

Важливе місце в романі відведено показу селянства, міщан, козацької голоти. Зрештою, саме ці верстви суспільства і визначають наслідки чорної ради - обрання гетьманом Івана Брюховецького. Біднота в романі виступає загальною масою, хоч і активно діючою. Серед її представників є такі, хто вірить Брювецькому, інші сподіваються помститись багатіям і пограбувати заможну дружину. Вони показані як епізодичні персонажі, проте з окремих сцен, що не здатен, на думку автора, усвідомити свої інтереси, що завжди готовий до стихійного бунту.

«Чорна рада» була належно оцінена сучасниками Пантелеймона Куліша. Так, Тарас Шевченко щиро дякував авторові за його епічний шедевр, а на думку І.Франка, «Чорна рада» лишається досі найліпшою історичною повістю в нашій літ – рі. У романі передається атмосфера історичної доби, розкриваються загальні настрої різних соц. верств, відтворюється уклад укр. життя того часу. Суперечності між старшиною та козацькою масою є, зрештою, головним кофліктом роману, що розгортає перед читачем широку картину історичного минулого України. Хоча письменник щиро дбав про консолідацію нац. сил, він недооцінив неминучості класових конфліктів, що і знайшло своє худ. відображення у романі «Чорна рада».

Нужна шпаргалка? Тогда сохрани - » Зображення козацької верхівки і простих укр. у романі Пантелеймона Куліша «Чорна Рада» . Литературные сочинения!

Зображення козацької верхівки і простих укр. у романі Пантелеймона Куліша «Чорна Рада»