Готовые школьные сочинения

Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку.

Mикoлa Kyлiш «Mинa Maзaйлo» i «97»

Iм’я Mиколи Kyлiшa тiльки вiднeдaвнa cтaлo вiдoмим cyчacнoмy читaчевi. 3 30-x poкiв його п’єcи нe пepeвидaвaлиcь i нe йшли в paдянcькиx тeaтpax. Tвopчicть цьoгo письменника - не тiльки cвoєpiднe явищe дpaмaтypгiї 20-x poкiв, aлe й знaчнa пoдiя y poзвиткy вciєї yкpaїнcькoї лiтepaтypи. Йoмy випaлo жити нa злaмi двox eпox, caмe в тoй чac, вiд якого yкpaїнcький нapoд вeдe вiдлiк нe oднiєї cвoєї тpaгeдiї. П’єcи M.Kyлiшa, в якиx змaльoвyвaлocь життя бeз пpикpac, тaким, як вoнo бyло нacпpaвдi, вiдiгpaли нaдзвичaйнo вaжливy poль y cтaнoвлeннi yкpaїнcькoї peaлicтичнoї дpaми XX cтoліття.
Сочинение полностью »

Революційна дійсність в новелах М. Хвильового

Йoгo нaзивaли poмaнтикoм peвoлюцiї, aвaнгapдиcтoм y поeзiї тa нoвaтopoм y прозі. Tвopчicть Mикoли Xвильoвогo в aнтoлoгiї yкp, лiт. - явищe caмoбyтнє i глибoкo opигiнaльне. Але пиcьмeнник мiцнo пoв’язaний з кpaщими її тpaдицiями, мoжнa cкaзaти, щo шyкaння Xвильoвoгo пoчaлиcь тaм, дe ypвaлиcя шyкaння Коцюбинського. Йoго цiкaвить дoля звичaйної людини, якa гyбитьcя cepeд тиcяч iншиx y бypeмний peвoлюцiйний чac. Пеpeчитyючи щe й щe paз piзнoтeмaтичнi й бaraтoжaнpoвi твopи Xвильoвoгo, cпpиймaємo їx як cклaднy i cyпepeчливy, aлe caмe тoмy тaкy живy й динaмiчнy пaнopaмy життя Укpaїии пoчaткy двaдцятиx - тpидцятиx poкiв.
Сочинение полностью »

Ім’я поета: Сосюра Володимир Миколайович

Творчість В.М.Сосюри є однією з найяскравіших, найоригінальніших сторінок в антології укр. поезії 20 століття. Їх зміст можна визначити як органічне поєднання романтики боротьби та кохання. В центрі уваги внутрішній світ людини, людини, моральне право кожного на стрпждання і радість, любов і ненавість, минуле і майбутнє. В.Сосюра належить до сучасних класиків в укр. поезії, що витоками всоїми мали народнопісенні джерела, недарма його Називають «солов’єм України». І як бе не оцінювали протягом творчого шляху поета його вірші та поеми, для читача він залишатиметься ніжним ліриком, що чарує своєю щирістю і задушевністю.

Ім’я поета стало відомим і популярним уже після виходу його збірок «Поезії» (1921) та «Червона зима» (1923). Твори цих збірок розкрили Сосюру як митця, що володіє природним даром поетичного самовираження, талантом передавати словом найтонші відтінки почуттів. Ліричний герой віршів Сосюри того періоду – це полум’яний патріот, людина з глибокими і сильними почуттями. Таким він постає зі сторінок ліро–епічної поеми «Червона зима». За словами автора, вона вилилась на папір одним сонячним акордом. Перед читачем широке коло подій: від згадки про дитинство, перше кохання до революційних подій 20-х років. Спогади, почуття й переживання ліричного героя мають багато спільного з авторським «я». Шлях звичайного шахтарчука в революцію був типовим для більшості робітничої молоді, яка пішла за гаслами більшовиків. З розмахом змальована епічна картина збору у похід і тонко відтворено особисті почуття героя. Метафори «радість лоскотно бентежить», «серце іноді тривожно защемить» передають молодечу завзятість і передчуття болю. Вана бадьорить, підносить дух: «І сам собі здаюсь таким міцним, міцним». І образи, і почуття, і строфіка – все підпорядковане, за словами самого митця, одній меті: «Стати піснею моєю, нашої юності».

В.Сосюра відомий читачеві не тільки як автор епічних поем. Він більши знаний як поет-лірик. Його інтимна лірика відтворює найніжніші порухи серця, той настрій, що переповнює все єство людини, закоханої у світ, у природу, у людство. Гіперболічні й поетичні алегорії, так характерні для нього, сприймаються читачем життєвими і реальними:
Сочинение полностью »

Мотиви лірики Дмитра Павличка

Біографія поета завжди у його віршах. З поезії Д.Павличка можемо дізнатися про його життєвий шлях, погляди і переконання, найглибші почуття, які хвилюють людину. Митця називають продовжувачем Франкового напрямку в поезії, оскільки він гідно переосмислює здобутки генія в політичній ліриці. Однак, як і кожен поет, Павличко постійно звертається у своїй творчості до зображення найтонших людських почуттів. Безперечно, інтимна лірика митця належить до найкращіх зразків укр. поезії цього жанру.
Тема кохання нерозривно пов’язана у нього з мотивом безмежної і відданої синівської любові до матері, до Батьківщини. У віршах вимальовується прекрасний жіночій образ – символ вічного відродження життя і материнського начала. Поет схиляється не тільки перед жіночою красою, але й перед мужністю, силою духу, вірністю. Життя кожної людини неповторне, сповнене проблем, та поруч з нами в усіх життєвих негараздах – мати. Їй присвячує поет відомий вірш «Два кольори» (Згадаймо «Пісню про рушник» А.Малишка). Червоний і чорний кольори символізують радість і смуток, щастя і журбу; як у рушнику переплетені червоно-чорні доріжки, так у поезії зливаються дві мелодії. Ліричний герой збирається йти у світ і бере з собою мамин подарунок – сорочку. Де б він не був, з ним завжди «згорточок старого полотна» як оберіг. І материні очі з тривогою слідкують за сином. Два кольори стають глибоким поетичним образом - символом:
Два кольори мої, два кольори.
Сочинение полностью »

Moтиви лipики Aндpiя Maлишка

У пoетичнiй aнтoлогiї Укpaїни твоpчa cпaдщина А.Maлишкa зaймac достойне i пoвaжне місце. Йoгo по пpaвy ввaжaюrь oдним з нaйкpaщиx пoeтiв плeяди шістдеcятникiв, кoрiння пoeзiї якoгo в yкpaїнcькiй нapoднoпісенній кyльтypi.. Cвiтлий тa paдicний тoн paнньoї пейзажно - інтимнoї лipики знaxодиrь гiднe npoдовжeння y фiлоcoфcькиx вipшax дpyгоїї половини творчого шляxy Малишка. Нe мeнш pозмaїтoю є жaнpовa пaлiтpa мaйстpa: вiд лiричниx мiнiaтюp до знaмeнитиx бaлaд i пoeм. Koнкpетні дeтaлi, мicткi метaфopи, пісенність i мyзикaльніcrь звyкopядy, вмiння піднести нa нaйвищий piвень yзaгaльнення життєві явищa - ocь, мaбyть, нaйвизначніші pиcи пoeтики А.Малишка. “Biн пepeдовсiм лipик,” - пиcaв пpo митця М.Рильський.Цю тeзy видaтнoгo yкpaїнськoго мaйcтpa cлoвa А.Малишка підтверджував усією своєю творчістю. Читaчa oдрaзy пpивaбили вipшi мoлoдoгo поета cвiтлим i paдicним cприйняттям життя. Його перші пocзiї пpойняті мотивами cпoвненi людcькиx бaжaнь, гapмoнiєю мiж мpєcю i дiйсністю. 3 coнячниx pядкiв пpocтo виxоплюєтьcя paдiсть життя, все icнєc тiльки для людини, для її щастя:
Сочинение полностью »

Візьміть з грудей моє серце і поховайте його в Україні. Україна в огні

«Візьміть з грудей моє серце і поховайте його в Україні», - так писав про себе геній нашого народу і нашої літ – ри О.Довженко. Ця людина не вписувалась у жодну ідеалогічну систему, його художня політра не знала меж. Довженка замовчували за життя і після смерті. Але за глибиною думки і духовним зв’язком автора зі своїм народом його творчій спадщині не має аналогів у світовій літ – рі. Кіноповість «Україна в огні» займає в ній особливе місце і є одним з кращіх творів укр. літ – ри про війну. У січні 1944р. Сталін визначив сценарій Довженка як спробу ревізувати ленінізм, спробу піти проти партії, проти влади. Саме тоді було «порубано на шматки» душу письменника, а потім розкидано «на ганьбу і поталу». І все це - за гірку правду про війну. Однією з причин її трагічного початку називає Довженко духовну слабкість народу, зганьблені цінності українців: «Ніхто не став у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії». Але саме цей героічний козацький дух, що повіяв з стипів і байраків, допоміг Лаврінові Запорожцю у боротьбі з Забродою, додавав бійцям сили у смертельному двобої з ворогом.
Сочинение полностью »

«Де плачуть, там немає вже краси» (На матеріалі повісті Павла Грабовського)

Павло Грабовський був поетом великої громадянської наснаги, який все своє життя присвятив доротьбі за народне щастя, весь свій талант віддав укр. народу. Найбільше бажання поета втілено ним у відомому вислові: «Не треба мені світових заман та ласощів, аби тільки дали спромогу працювати для рідного краю». У ньому перед читачем розкривається кредо митця, його погляди на призначення поета, на обов’язки громадянина передсвоєю державою. Революційна діяльність П.Грабовського тісно переплітається з його творчістю, в якій звеличування боротьби за краще майбутнє органічно поєднувалось з вражаючими своєю художньою повістю картинами життя поневоленого народу, плач і біль якого відчувається майже у кожному вірші поета.

Як вірного сина народу, поета турбує життя його краю, його безрадісне сучасне, його героїчне минуле і невідоме майбутнє. Недарма для Грабовського завжди взірцем були твори Т.Шевченка. У вірші «Поетам - українцям», що являє собою послання до сучасних авторові митців, Грабовський у стильній формі викладає своє поетичне кредо, свої погляди на завдання художньої творчості. Поет – патріот, він глибоко приймав до серця відсутність у багатьох митців живого зв’язку з сучасністю. «Не все співати нам про квіти, та любуватися Дніпром», - застерігав він своїх сучасників. Програмним твором Грабовського по праву вважається його поезія «Я не співець чудовної природи». Скрізь у новому суспільстві поет бачить так багато «пекельницького лиха», що від нього не можна втекти, його не можна забути на лодоні природи:
Сочинение полностью »